Самоосвіта
Професійна самоосвіта педагога -
свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.
Основні завдання самосвітньої діяльності
oвдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності
вчителя;
oоволодіння новими формами, прийомами навчання й виховання;
oвивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного
досвіду, новітніх досягнень педагогіки та психології , нових
педагогічних технологій;
oрозвиток особистісних здібностей, професійних компетентностей.
Самоосвітня діяльність організовується за цільовими
напрямами
Це дає можливість педагогу:
o визначити чіткі особистісні цінності та світоглядні установки;
oусвідомити особливості педагогічної праці;
oпідвищити свою інформаційну культуру;
oрозвивати здатність управляти собою;
oудосконалювати навички вирішення педагогічних проблем;
o розвивати свій творчий потенціал.
Методика та техніка самоосвіти пов’язані з рівнем
сформованості в педагогів системи основних
педагогічних умінь
oвивчення необхідної літератури та передового
педагогічного досвіду;
oвиокремлення з літератури, що вивчається, та передового
педагогічного досвіду основних актуальних положень,
фактів, явищ, що піднімають теоретичний і методичний
рівень педагога;
oвідбір з прочитаного та побаченого педагогом думок та
методичних знахідок для апробації власної педагогічної
діяльності;
oсистематизація та розроблення науково-методичних
узагальнень;
oупровадження досягнень психолого-педагогічної науки та
педагогічної практики у власний досвід роботи з учнями.
Методи самоосвіти
oсамостійна робота над літературою;
oспілкування;
oсамотренування;
oсамостійна робота з аудіовізуальними засобами;
oсамостійне виконання практичних завдань;
oвідвідування закладів культури, лекторіїв, екскурсії, тощо;
oдосліди, експерименти.