Самоосвіта

 

Професійна самоосвіта педагога -

свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця: адаптування своїх індивідуально неповторних якостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності та неперервне вдосконалення якостей своєї особистості.

 

 

Основні завдання самосвітньої діяльності

 

oвдосконалення теоретичних знань, професійної компетентності
вчителя;

 

oоволодіння новими формами, прийомами навчання й виховання;

 

oвивчення та впровадження в практику перспективного педагогічного
досвіду, новітніх досягнень педагогіки та психології , нових
педагогічних технологій;

 

oрозвиток особистісних здібностей, професійних компетентностей.
 
Самоосвітня діяльність організовується  за цільовими 
напрямами

Це дає можливість педагогу:

o визначити чіткі особистісні цінності та світоглядні установки;
oусвідомити особливості педагогічної праці;
oпідвищити свою інформаційну культуру;
oрозвивати здатність управляти собою;
oудосконалювати навички вирішення педагогічних проблем;
o розвивати свій творчий потенціал.
 
Методика та техніка самоосвіти  пов’язані з рівнем
сформованості в педагогів системи основних
педагогічних умінь
oвивчення необхідної літератури та передового
педагогічного досвіду;
oвиокремлення з літератури, що вивчається, та передового
педагогічного досвіду основних актуальних положень,
фактів, явищ, що піднімають теоретичний і методичний
рівень педагога;
oвідбір з прочитаного та побаченого педагогом думок та
методичних знахідок для апробації власної педагогічної
діяльності;
oсистематизація та розроблення науково-методичних
узагальнень;
oупровадження  досягнень психолого-педагогічної науки та
педагогічної практики у власний досвід роботи з учнями.
Методи самоосвіти
 
oсамостійна робота над літературою;
 
oспілкування;
 
oсамотренування;
 
oсамостійна робота з аудіовізуальними засобами;
 
oсамостійне виконання практичних завдань;
 
oвідвідування закладів культури, лекторіїв, екскурсії, тощо;
 
oдосліди, експерименти.